ПЕРШІ – НА СЕЛІ
Як громада Веселого стала найбільш енергоефективною в Україні
Село Веселе у Харківській області має неофіційний девіз: «Під лежачий камінь вода не тече». Цю фразу ми чули в сільській раді, у будинку культури та й просто на вулиці – від жителів населеного пункту. Напевно, вона найкраще пояснює, як півторатисячній громаді вдалося реалізувати заходи на загальну суму 1,5 млн. грн. і стати найкращим соціальним проектом у галузі енергоефективності в Україні в 2016 році. Ми завітали у Веселе, аби дізнатися, що спонукає слобожан до інновацій.
Біля маршрутної зупинки нас зустрічає сільський голова Веселого Олексій Слабченко. Більшість місцевих жителів саме йому завдячують позитивні зміни у сфері енергоефективності. За останні п'ять років у селі встановили 50 LED-ламп вуличного освітлення, замінили всі старі вікна у соціальних об'єктах на металопластикові (лише в школі 45 штук), модернізували систему опалення чотирьох установ, відремонтували крівлю амбулаторії, і це ще далеко не все.
Щоправда є у Веселому й такі проекти, які, незважаючи на пророблену роботу, довелося відкласти. Так, за 11 км від села, на щоглі базової станції мобільного зв'язку, було встановлено датчики для заміру швидкості вітру. Через рік спостережень місцева влада вирішила будувати на тому місці мегаватну вітрову турбіну вартістю 1 млн. євро. Для проекту вже навіть знайшли інвестора, але німецька фірма, яка мала застрахувати вітряк, відмовилася це робити, доки на Донбасі триває війна. Від Веселого до лінії фронту триста кілометрів, а до кордону з РФ – десять.
Ідея енергоефективного села – створити демонстраційний майданчик, на якому було би представлено якомога більше різних видів обладнання для виробництва та збереження енергії. Ось чому вагомим плюсом для розвитку Веселого стала його компактність: усі об'єкти, що зазнали модернізації, розташовані в радіусі 100 метрів.
«Ми хотіли, аби до нас можна було приїхати та протягом одного дня подивитися, як працюють пелетні та брикетні котли, сонячні батареї, світлодіодне освітлення… Проект передбачає можливість діалогу та обміну досвідом; тоді зміни відбуватимуться не лише в окремих населених пунктах», – розповідає Олексій Слабченко.
«Ми хотіли, аби до нас можна було приїхати та протягом одного дня подивитися, як працюють пелетні та брикетні котли, сонячні батареї, світлодіодне освітлення… Проект передбачає можливість діалогу та обміну досвідом; тоді зміни відбуватимуться не лише в окремих населених пунктах», – розповідає Олексій Слабченко.
Інший натхненник ідеї енергоефективного села, екс-голова Харківської районної ради Михайло Третяк, розповідає, що модернізація Веселого мала пробний характер. «Раніше про економічну доцільність, приміром, пелетних котлів ми могли судити лише з плакатів та інформаційних стендів, а цього для конкретних розрахунків недостатньо. Зараз кожен може на практиці побачити ефект від тих чи інших заходів».
Тепер до Веселого декілька разів на рік приїжджають делегації з інших сіл і районів Харківщини – дізнатися про вартість, особливості використання та можливість придбання енергоефективного обладнання. Але перше запитання, ясна річ, інше: «Де взяли гроші?»
Тепер до Веселого декілька разів на рік приїжджають делегації з інших сіл і районів Харківщини – дізнатися про вартість, особливості використання та можливість придбання енергоефективного обладнання. Але перше запитання, ясна річ, інше: «Де взяли гроші?»
Михайло Третяк у студії телекомпанії "Оріон", 2015 р.
Гроші брали з різних джерел. Передусім залучили кошти органів місцевого самоврядування (обласної, районної та сільської рад), але не обійшлося й без участі іноземних партнерів. Для того, щоб перерахувати донорів, із якими довелося співпрацювати з 2011 року, Михайло Третяк двічі переводить подих. Посольства Німеччини, Польщі, Японії, американська агенція з міжнародного розвитку USAID, міжнародний фонд «Відродження», польсько-українська фундація співпраці «ПАУСІ» – ось лише деякі з організацій, чиї кошти були залучені для села Веселого та інших проектів у Харківському районі.
При цьому у співпраці з донорами Михайло Третяк бачить не лише фінансові можливості, але й перспективу запускати пілотні проекти: «Часто ми хотіли би придбати якесь обладнання, але не знаємо, наскільки це буде економічно доцільно. У таких випадках підтримка фундацій є дуже доречною. Бо якщо залучаєш бюджетні кошти і щось іде не так, людям потім дуже важко пояснити, чому якісь заходи не дали очікуваних результатів».
У свою чергу, Олексій Слабченко вважає, що в пошуку фінансування головне – робити це на постійній основі. За час дії програми «енергоефективне село» у Веселому сформувалася команда активістів, які слідкують за появою нових грантів і заповнюють заявки. Декотрі з ентузіастів навіть відвідували спеціальні семінари з написання конкурсних анкет і тепер знають, як подати своє село у найвигіднішому світлі.
При цьому у співпраці з донорами Михайло Третяк бачить не лише фінансові можливості, але й перспективу запускати пілотні проекти: «Часто ми хотіли би придбати якесь обладнання, але не знаємо, наскільки це буде економічно доцільно. У таких випадках підтримка фундацій є дуже доречною. Бо якщо залучаєш бюджетні кошти і щось іде не так, людям потім дуже важко пояснити, чому якісь заходи не дали очікуваних результатів».
У свою чергу, Олексій Слабченко вважає, що в пошуку фінансування головне – робити це на постійній основі. За час дії програми «енергоефективне село» у Веселому сформувалася команда активістів, які слідкують за появою нових грантів і заповнюють заявки. Декотрі з ентузіастів навіть відвідували спеціальні семінари з написання конкурсних анкет і тепер знають, як подати своє село у найвигіднішому світлі.
Програма "енергоефективне село" народилася завдяки небайдужості місцевих жителів. Найперший проект (встановлення LED-ламп) обійшовся Веселому в 180 тис. грн. Десять відсотків із цієї суми збирали по дворах.
«Хоч це і була моя ідея – залучити особисті кошти мешканців – я до кінця не вірив, що хтось відгукнеться. Ми приходили до людей, запитували, чи задоволені вони освітленням вулиць, розповідали про наші плани, і бабусі-пенсіонерки виносили нам по 100, 200, 500 грн. – хто скільки міг», – згадує Михайло Третяк. В результаті, гроші, витрачені на вуличне освітлення, уже майже окупилися, а витрати на електроенергію та експлуатацію скоротилися на 65 і 50 відсотків відповідно.
Регіональний центр міжнародних проектів і програм навіть розробив для Веселого спеціальний онлайн-калькулятор, за допомогою якого кожен може розрахувати ефективність того чи іншого виду обладнання. Зараз, однак, ані сайт центру, ані посилання на калькулятор неактивні. «Скоріш за все, цю частину проекту "закинули". Шкода, що так трапилося, бо основною метою якраз і було залучити до модернізації Веселого його жителів, і калькулятор у цьому плані був дуже корисним інструментом», – коментує ситуацію Михайло Третяк.
«Хоч це і була моя ідея – залучити особисті кошти мешканців – я до кінця не вірив, що хтось відгукнеться. Ми приходили до людей, запитували, чи задоволені вони освітленням вулиць, розповідали про наші плани, і бабусі-пенсіонерки виносили нам по 100, 200, 500 грн. – хто скільки міг», – згадує Михайло Третяк. В результаті, гроші, витрачені на вуличне освітлення, уже майже окупилися, а витрати на електроенергію та експлуатацію скоротилися на 65 і 50 відсотків відповідно.
Регіональний центр міжнародних проектів і програм навіть розробив для Веселого спеціальний онлайн-калькулятор, за допомогою якого кожен може розрахувати ефективність того чи іншого виду обладнання. Зараз, однак, ані сайт центру, ані посилання на калькулятор неактивні. «Скоріш за все, цю частину проекту "закинули". Шкода, що так трапилося, бо основною метою якраз і було залучити до модернізації Веселого його жителів, і калькулятор у цьому плані був дуже корисним інструментом», – коментує ситуацію Михайло Третяк.
Сільська рада Веселого робить ставку передусім на малі та реалістичні проекти. Їх можна здійснити в короткі строки, і що більше таких ініціатив реалізовано, то більше потім шансів отримати гроші знову. Так, на потреби одного лише амбулаторію було залучено кошти з трьох різних джерел.
Житель Веселого розмірковує про переваги та недоліки брикетних котлів
Утім жителі Веселого мали й інші можливості долучитися до програми «енергоефективне село». Десятки людей відвідали презентацію проекту та освітні семінари з «розумного» використання енергії, а декого зміни навколо надихнули розпочати модернізацію власного житла.
Тепер, коли в усі соціальні об'єкти Веселого інвестовано гроші та працю, жителі села не без побоювань чекають на децентралізацію. Оскільки реформа передбачає укрупнення територіальних громад, а Веселе – далеко не найбільше село в околицях, може постати питання про закриття якихось із установ.
Тепер, коли в усі соціальні об'єкти Веселого інвестовано гроші та працю, жителі села не без побоювань чекають на децентралізацію. Оскільки реформа передбачає укрупнення територіальних громад, а Веселе – далеко не найбільше село в околицях, може постати питання про закриття якихось із установ.
(с) Олексій Слабченко
«Центром громади, скоріш за все, буде село Липці. Але ми теж хочемо бути не нахлібниками, а рівноправними членами об'єднання. Тому ми й інвестуємо в соціальну сферу, щоб коли зайшла мова, скажімо, про школу, ми виглядали гідно. У кого підніметься рука закривати об'єкти, які є більш енергоефективні, ніж в інших населених пунктах?»
У веселого села чимало планів. Зокрема, на даху спортивної зали школи хочуть встановити 120 м2 сонячних колекторів, що повністю покриє потреби навчального закладу у гарячому водопостачанні. Детальніше ознайомитися з ініціативами веселівської громади можна у збірці «Кращі практики місцевого самоврядування». А загалом у Веселому завжди раді гостям, тож не нехтуйте можливістю завітати!
~
Текст - Костянтин Янченко і Альона Шестопалова
Фото - Альона Шестопалова та зі сайту Харківського райради
відео - Костянтин Янченко;
монтаж - Ігор Ревага
Фото - Альона Шестопалова та зі сайту Харківського райради
відео - Костянтин Янченко;
монтаж - Ігор Ревага
